don_castelano - Пішки у Перемишль. Неділя удалась

Дивитись як марно пропадає з таким трудом отримана польська віза я був не в стані. І в останній день її дії, оскільки він як раз припадав на неділю вирішив прокататись до Перемишля.

Їхати автобусом - це все таки було би надто просто банально і нецікаво. Щоб набути яскравих вражень, та побільше побачити, почути та пережити на власному досвіді, я вирішив піти через піший перехід.


Доїхав до кордону маршруткою від головного залізничного вокзалу (Львів-Шегіні, 9.50 грн, ходить кожних 20-30 хв, кінцева прямо біля пішого переходу). Незважаючи на недільний ранок на мене чекала досить велика черга.

Година-півтори стояння, і нарешті попадаю до віконечка. Так ретельно мене ще не перевіряли ніколи. З рахуванням сторінок, порівнянням розміру дирочок у виколотому номері паспорту та обнюхуванням ламінату.

На польському боці перевірка теж була ретельною. Новопридбаний кенон на шиї надавав мені респектабельності настільки, що показати гроші мене не просили (тим хто їде без медичного страхування треба показати 425 $, зі страхуванням - меньше, можна банківськими картками, але дуже бажано мати свіжу виписку з банку). Однак митник-поляк так старанно обмацував мої ноги, що я не втримався і запитав, чи він це робить з службових причин чи якихось особистих впродобань( - jestesz bardzo madry? no, przechodz juz).

І ось вони, терени унії европейськей. Насилу відбиваюсь від натовпу перекупників, які випитують, чи маю на продаж цигарки.

Маршрутка до Перемишля (2 зл., 10-15 хв.), і я нарешті у місті. Маршрутка зручно зупиняється як раз біля підземного переходу під колією, з виходом на вокзальну площу.

Далі - декілька годин блукання вузенькими старими вуличками і милування старовинною і не дуже архітектурою:






Замок, який облазив практично повністю, а також побував і на вежі замку (3 зл.) Корисна інформація - поруч з касою на вежу є безкоштовний і чистий туалет.





Але хітовою атракцією цього дня була канатна дорога. Протягнута від стадіону до паркової гори під саму телевежу траса загальною тривалістю поїздки 20 хвилин коштує усьго 5 злотих!



Вид з верху канатної дороги просто чудовий:



Вдоволь налазившись і закупившись у єдиному працюючому в неділю супермаркеті біля базару автентичним пивом та чорносмородиновим соком пішов назад. Дорога з України до Польщі через піший перехід разом з натовпом спиртоносів виглядає досить довгою та марудною, і тим хто не привык переносить тяготы жизни все-таки рекомендовано автобус. Однак повернення пішки назад - рекомендований і оптимальний за затратами часу та грошей шлях. Ввечері, у відсутності українських та польських дрібних контрабандистів, проходження кордону займає 10-15 хвилин.

Дві години у маршрутці, з шансоном та хамоватим водієм ( здєсь вам нє там! ) і я дома.

Отже, у якості мети для туру вихідного дня, Перемишль є вельми цікавим та рекомендованим.