don_castelano

Сьогоднішні події є яскравою ілюстрацією того факту що більшість оточуючих так і не заслуговують гордої видової назви - людина розумна. Десь 85-90 % людей є істотами стадними та керуються не здоровою логікою та
аналізом оточуючих подій, а стадними інстинктами.

І апелювати до здорового глузду там де його немає - справа заздалегідь безнадійна. У кращому випадку на тебе будуть дивитись як на ненормального.

- Ти що не розумієш, люди ж масово вмирають, а тобі усе пофіг!

Мулька про кроплення Львова хімією є яскравим підтвердженням. Здорово мисляча людина відразу знайде цілу купу спростувань ідіотських чуток:

- оскільки вірус не висить годинами у повітрі, а передається від людини до людини,
то дезінфіковувати повітря марна справа. Розпилюючи хімію, знищити вірус все-таки, можна. Зарин, зоман або хлорциан цілком вдало знищать усі віруси разом з носіями.
Тільки не ясно що потім робити з містом повним трупів.

- будемо виходити з приблизної площі Львова у 100 кв. км. = 100 000 000 кв. м. (спрощено уявимо Львів як квадрат 10 на 10 км. ) Нехай для дезінфекції потрібна концентрація 1 г на 1 кв. м. Отримуємо 100 т. хімікатів. Прикидаємо вартість хімікатів, вартість години польоту одного вертольота, не забуваємо про можливі дощі, які усе змиють, при людей, які знову нанесуть зарази. Знову приходимо до думки про застосування хлорциану.

Однак роз’яснювати це панікерам - справа марна, вони будуть аргументувати це інформацією від чиновників, від журналістів, і. т. д. І будуть по своєму праві, адже серед одних і других теж є панікери.

Причина цього явища на мою думку - наступна. У небезпечних умовах людина просто відчуває непереборну інстинктивну потребу робити хоч щось. А оскільки панікер нічого дійсно толкового робити не може, усі свої зусилля він проявляє поширенням паніки далі. Не варто витрачати час і зусилля на суперечки з панікерами. Врешті-решт жити у полоні своїх міфів - це право кожної людини.

Що ж робити здорово мислячій людині? Прислухатися до спеціалістів та свого здорового глузду. Відразу мити руки повертаючись з вулиці, поменше бувати у людних місцях, позбутися нарешті некрасивих звичок на зразок постійного протирання очей та кусання своїх нігтів. До речі, намагаючись запалити на вулиці, теж подумайте чи чисті ваші руки і чи є сенс облизувати фільтр, можливо вже повний вірусів.
Звертатися що лікарів якщо занедужали, старанно лікуватись. Памятати що смертність від цієї хвороби наразі складає якісь долі відсотка, якщо у вас почався кашель та трохи піднялась температура - писати заповіт ще зарано.

Носити чи не носити маску? Якщо ви активно контактуєте з людьми - безперечно носити.
Особисто я вирішив для себе що маска наразі це перебір, але у людних місцях (маршрутка, магазин, базар) натягую собі на носа шалик чи горловину від светру.

Досить дивно наблюдати як виконавці яких ніби то вважав нормальними і адекватними продаються владі з потрохами. Придворні співаки з "Любе" з піснями повними патріотичного пафосу давно не дивували - вони явно тхнуть держзамовленням. Сильно здивував Шевчук з ДДТ з останнім великодержавно-православно-канонічним альбомом.

І от ще один чудовий екземпляр:



уважно прислухався, шукаючи елементи стьобу - та ні, вроді в серьоз співають

Занесли заяву. В серпні кінець моєму холостяцькому життю.

Згідно акції що зараз відбувається при купівлі 3-х квитків 4-й задурно.
Хто з вас теж туди йде?

Давайте зкооперуємось і візьмемо комплект з 4-х.
Тоді один квиток виходить по 90 грн. замість по 120

Пишіть у коменти чи в аську у профайлі

Я практично не дивлюсь телевізор. Часу і так хронічно не вистачає, і тратити його на просиджування перед ящиком просто шкода.

Але якось недавно, будучи у когось в гостях, разом з господарями переглянув декілька серій популярного зараз серіалу про хромого доктора.

Ось що це мені нагадало

Правила гри:
- Ви залишаєте комент до цього запису;
- я вибираю якусь фотографію/картинку з Вашого жж
- Ви розказуєте про неї якусь цікавинку і викладаєте розповідь із фотографією і правила гри в своєму жж

irishhighlander вибрав цю фотку



Шешул - відносно невелика (~1800 м) в порівнянні з Петросом і Говерлою вершина.
Вона стоїть трохи осторонь Чорногірського хребта, вигляд на який у хорошу погоду просто чудовий. Нам тоді правда з погодою не пощастило.

Однак все рівно, першосічнева антибодунна прогулянка на Шешул - це класно.

Оскільки я часто буваю у відрядженнях, то недорогий, маленький і легкий ноутбук я підшукував собі вже давно. Мій дикий захват, пов'язаний з виходом на ринок перших нетбуков а-ля Asus EEE PC сильно згас, коли я вперше потримав його в руках. 7-дюймового екрана і 4 гіг для зберігання файлів мені було мало.


Взявши в руки Acer Aspire One я відразу зрозумів: потрібно брати. Вага менш 1 кг, невеликий розмір. Проте кнопки на клавіатурі великі й цілком прийнятні для середньої чоловічої руки. Корпус виглядає якісно й надійно, асоціацій з дешевою пластиковою іграшкою не викликає. Два кардрідера, з яких один (для SD / SDHC карт пам'яті) виконує функцію додаткового вінчестера. Інший підтримує SD / MMS / MS / xD картки.

До лінуксу взагалі відношусь з ентузіазмом, але той, що встановлено на момент продажу – фігня рідкісна. Перевстановлення операційної системи без зовнішнього двд було непростим.Щоб повторно не мудохатися зробив дамп свіжевстановленої системи.

Вбудований Wi-Fi чип досить потужний і чутливий, знаходить досить далекі точки доступу. Правда, кнопка вимикання бездротового зв'язку жахливо незручна. Зламати ніготь, користуючись нею, можна дуже легко.

Вбудована камера жахливо шумить. Толку від неї ніякого. Стандартні драйвери навіть і не намагаються хоч якось поліпшити картинку в умовах поганої освітленості.

Процесор, хоч і не претендує на обчислювальні суперпотужності, цілком справляється з відтворенням фільмів, без падіння швидкості й слайд-шоу.

Загальний висновок: досить гарний пристрій, на 5 з мінусом.



Брав у Сіті-комі, на Науковій, за 1655 грн. До речі маю там тепер картку на знижку.

Скажіть, а ніхто не може позичити на 1 день usb адаптер для wi-fi?
Чи PCI-ну картку? Хочу попробувати чи нормальний буде звязок перед купівлею власного

Не знаю як вас, а мене останнім часом почали массово френдити російськомовні блогерші.
Всі вони схожі одна на другу як 2 краплини води. У всіх йдуть пости "ні-аб-чьом" і сотні або тисячі френдів з яких ледве з десяток взаємних.

До неподіваного інтересу до власної персони у московських блондинок я віднісся чесно кажучи з сумнівом. І не помилився.

Відкрийте наприклад ось це чудо

Скільки ніжності, романтизму і експресії... Яке чудове створіння, ну як не зафрендити...

Але придивіться до невеличкого лінку в кінці кожного поста:

Цифровые кабели,
Зекральные фотоапараты,
Новости Голливуда
Сборник кулинарных рецептов

Все становиться зрозуміло. Мета журналу - піднімати рейтинг комерційних лінків.
Але як же з романтикою і постами? Наскільки ж затратно по часу і зусиллях писати довжелезний пост щоб приліпити одно єдине посилання!
Ні, зовсім не затратно. Спрада в тому що всі ці пости - крадені!
З одного, а часом навіть і з багатьох різних щоденників.

Так що тепер френдити навзаєм буду тільки тих хто напише хоча б один комент на мої пости.

На цих вихідних заводив до кавярні "Галка", тої що за "Жоржем" друзів-ужгородців.
У закарпатців свої смаки стосовно кави і львівська здалася їм надзвичайно слабкою.

Але що остаточно добило всіх, включаючи мене - так це включені у рахунок
40 копійок за додатковий цукор.

За влучним висловом одного з гостей у випадку війни галичани замість того щоб воювати продавали би солдатам патрони.

В контексті останніх політичних подій мені все таки стало цікаво: якщо до кількості дерев на Хрещатику додати кількість ліхтарних стовбів - чи набереться вкупі 450?

Уявіть собі що ви їдете близько опівночі ровером попри цвинтар. Ніч, тиха, свіже повітря, навколо ні душі. Тут явно і чітко чуєте за собою людські кроки. Поворот голови ліворуч, праворуч - нікого.

Злегка прискорюєтесь - кроки теж стають швидше. Ще прискорюєтесь - кроки переходять на біг, який, судячи з гучності наближається. Ще трохи швидкості з останніх сил - і невидимий переслідувач вже зовсім поряд.

Родове прокляття? Кара за порушення спокою мерців?

Ні, все набагато простіше.
Вулицю Мечнікова коло Личаківського цвинтарю зараз ремонтують, і вкладені але незатрамбовані тротуарні плити, на які наїзджає колесо, гупають дуже схоже на людські кроки.

Коньяк - досить сильний антидепресант. А фізичні навантаження - гарний засіб проти стресу.
Так що ж робити, коли дістали до неможливості, коли не віриться що люди можуть
бути такими мудаками?

Бахнути в 11 годині вечора 100 гр. коньяку, взяти ровер, і поїхати кататись нічним Львовом до 2-ї ночі!
Перевірено на собі - повертаєшся додому спокійний як удав.

Мене завжди дратували неосвідчені люди. Тих, які не отримали певних знань, звичок,
правил поведінки через своє непросте життя чи оточуюче середовище я ще якось толерую.
Але коли ніби-то навчена людина несе рідкісну ахінею, вона відразу сильно падає в моїх очах.

Практично стовідсокова середня освіта, вища освіта, яка охоплює близько половини суспільства.
Та навіть при такій системі освіти завжди будуть знаходитись персонажі, що закопують у землю вражену струмом людину "щоб заряд стік у землю" або з розумним обличчям говорять про "страшну сонячну радіацію після чорнобиля".

Одна з моїх знайомих якось стурбовано почала розповідати мені про таке ніби то реально
існуюче явище як телегонія. Якщо коротко - суть явища у тому, що діти наслідують генетичні
ознаки не тільки матері та батька, але й усіх попередніх сексуальних партнерів матері.

Тобто хватає один раз переспати з негром, щоб потім, зовсім від іншого чоловіка, можливо навіть через декілька років народити негритятко. При цьому чомусь особливо важливим є перший партнер, хоча гени інших теж мають значення.

Поширення таких їдей 100 років тому, коли про спадковість нічого не було відомо, ще якось можна пояснити. Але як можна нести такі нісенітниці у 21-му столітті, після розшифровки геному людини, через 50 років після відкриття ДНК.

Нагадування про гени, хромосоми і ДНК, пояснення про відсутність будь-яких підстав для таких генетичних сюрпризів абсолютно не допомогли.
- А я все-таки вірю, не даремно ж люди написали! Наука ще багато чого не знає.

Кожний порядний галичанин вважає себе зобовязаним принаймі раз на рік піти до церкви на сповідь. Однак, ця звичка мало має спільного з масовим релігійним екстазом чи усвідомленням гріховності свого існування.

От скажіть мені, навіщо сповідатися якщо не каєшся ?
Якщо не шкодуєш широ про свої гріхи і не робиш найменьших кроків щодо їх уникнення у майбутньому. Якщо сповідь є простою формальністю за принципом "так здєсь завєдєно".

Бажає пошуршати своїми звилинами?
Цим постом розпочинаю цикл задач для старшого шкільного віку та менеджерів середньої ланки.

Расу восьминогів з сузірря Ліри серьозно занепокоїв розвиток людської цивілізації. Було прийнято рішення зупинити поширення людства у галактиці.

Треба сказати що етика і моральні переконання не дозволяли їм знищувати інших істот. Їх диверсія лежала виключно у технічній площині. В результаті маніпуляцій з просторово-часовим континиумом, вимірами вищих порядків та застосування секретних технологій лірянського ВПК на всій Землі зникли абсолютно усі еталони усіх величин!

Манометри, термометри та вольтметри зникли разом з більш прозаїчними вимірювальними засобами, такими як ваги, годинники і лінійки.

Отже, любі читачі - завдання: пастроїть звіздальот і вломити лірянцям відновити якомога більше еталонів вимірювальних величин, використовуючі свої знання фізики.
Чи зможете ви повернути землянам метр, літр і секунду?



ну що, ж... Усі хто мали що сказати - висловились.

Розпочнемо. Для початку нам буде потрібен еталон кутового градусу.

Його отримати найпростіше. Ділимо коло на 360 частин - і готово.


Інший варіант - отримати еталон градусу на основі триногометрії, згадавши що таке синус або косинус.

На рівній поверхні розміщуємо вертикальний стовп який буде слугувати сонячним
годинником. Слідкуючи, за переміщенням тіні, і памятаючи що за одну годину
сонце переміщується на 360 / 24 = 15 градусів відновлюємо годину.

За допомогою якогось процесу зі сталою швидкістю - перетікання води, горіння свічки, відновлюємо меньші інтервали - хвилини та секунди.

Отримавши секунду - можемо відновити метр.
Адже метр - це не просто сорокамільйонна частина мерідіану.
За початковим визначенням метр - це довжина маятника, що має період коливань в 1 секунду. Пізніше від цього визначення відмовились, оскільки
період коливань залежить від прискорення вільного падіння, різного у різних точках землі.

Далі, як вже правильно згадували дописувачі, вводимо літр - об'єм кубу з ребром у 0.1 м, та кілограм - маса 1 літру хімічно чистої води.

Театр «Арабески»

представляє тур із клубною версією вистави
РАДІОШАНСОН (ВІСІМ ІСТОРІЙ ПРО ЮРУ ЗОЙФЕРА)

політичне кабаре

Львів - 23 лютого (субота), початок о 20.00, клуб «Лялька» , пл. Д.Галицького,1, т. 0322 2980809.
---------------------------------------------------------------------------------
Конституція - це те що лишається на папері. Режим врешті-решт захлинеться у власній патоці. Памятай, насправді система відчиняє свої двері лише для того, аби прищемити у них твої пальці. Душі наших політиків це мясні собачі консерви. Померти у цій країні від циррозу - це померти за свободу.

Все, чого ти боїшся, починається після смерті.
Тому все, чого ти боїшся,
як би воно не називалося,
тебе не стосується.
Доки не починається

Тільки словянам вдається під час обговорення можливого проекту поєднати у одному реченні словосполучення "бізнес-логіка" і "йобана хуйня".